Для другої команди Інгульця виїзний матч проти запорізького Металурга мав досить важливе стратегічне значення. Припустившись осічки в матчі з Суднобудівником, петрівцям у турнірній боротьбі з Рухом втрачати очки вже не бажано. І гості впоралися зі своїм завданням на всі сто, зробивши ще й гарний подарунок у вигляді впевненої перемоги своєму екс-наставнику Євгену Прошенку, для якого цей матч був останнім в Інгульці. Найбільше старався в цьому матчі Олександр Мішуренко, який взяв участь одразу у трьох голах своєї команди. Великою мотивацією для нього стала перша в його кар’єрі присутність на трибуні одразу усієї його великої родини – дружини з дитиною, а також батьків.

В інтерв’ю Sport Arena футболіст зізнався, що цей факт надихнув його: нападаючий двічі забив, віддавши одну гольову, тим самим очоливши рейтинг за системою гол+пас (п’ять голів і три асисти). Sport Arena спільно з прес-службою ПФЛ визнали форварда Героєм шостого туру у другій лізі.

— Вдячний вам за визнання, для мене це дуже приємно, – зізнався Мішуренко. – Моя родина завжди цікавиться матеріалами, в яких пишуть про мене, і їм буде також приємно читати це інтерв’ю. І дружина, і батьки обов’язково його прочитають.

— Напевно, грали з думкою зробити головному тренеру відмінні проводи до іншої команди?

— Ми говорили з хлопцями відразу, що цей матч присвячуємо Євгену Прошенку, і перемогу звичайно ж. Після кожного голу бігли до нього. Добре, що виграли і зробили йому приємність.

— Ви особисто обіцяли Прошенку, що забиватимете в кожному матчі. Справляєтеся?

– Поки трішки відстаємо від графіку, але переконаний, що надолужимо. Ми з Віталієм Колесниковим пообіцяли йому забити в першому колі по 15 м’ячів, тому маємо певні зобов’язання перед Прошенком (посміхається).  Постараємося обов’язково виконати обіцянку.

– А про що домовилися з новим наставником Андрієм Кононенком?

- Мене вразили його інтелектуальні здібності, мені він здався відмінним тактиком. Ми багато останнім часом працюємо з тактичною дошкою, тренер нам багато розповідає за допомогою фішок про те, хто і як має діяти під час стандартів і таке інше. Раніше жоден тренер стільки не давав нам теорії. Багато уваги приділяється дисциплінарним діям під час гри, добре розбираємо суперника.

– Зважаючи на підсумковий результат, склалося враження, що гра далася вам досить просто, хоча в першому таймі ви забили лише один раз, а по перерві зуміли ще п’ять разів відзначитися. Чим можете пояснити такі метаморфози з вашою командою?

– Ми з самого початку прибрали ініціативу до рук, зуміли забити. Але потім щось пішло не так, почали втрачати м’яч, невпевнено діяли під час підборів, виникали «пожежі» біля наших воріт. Добре, що в перерві тренер знайшов відповідні слова, показав наші помилки, зумів заспокоїти. У другому таймі діяли більш розкуто, забили другий-третій, потім на куражі довели рахунок до непристойного.

– Можна сказати, що, нейтралізувавши Каськова, — вдалося нейтралізувати весь Металург?

– На установці цьому футболісту приділяли багато уваги. Знали, що це технічний виконавець, багато де пограв, може взяти ініціативу до своїх рук. Було помітно, що він старався, але з ним персонально грав Ваня Мучак і не дав йому розкритися, а по грі ми дотиснули суперника, вони вже самі здалися.

– Ви відзначилися дублем. Напевно, ваш перший гол вам більше сподобався?

– Згоден із вами. Все почалося з нашого голкіпера. Денис Завгородній знайшов передачею Льошу Красова, той протягнув центральною зоною м’яча і віддав передачу в район 11-метрової позначки. І я вже в дотик щічкою в дальній кут відправив м’яча. Непогано вийшло.

– Гра вийшла дуже коректною – всього дві жовті, та й то на рахунку господарів наприкінці гри.

– На такому полі, як на Славутич-Арені приємно грати. Обидві команди мали можливість демонструвати комбінаційний футбол, без бійні і зайвої жорсткої боротьби. Переконаний, уболівальникам гра сподобалася. Атмосферу було створено чудову, стадіон один із найкращих, на якому мені доводилося грати. Інфраструктура відповідає рівню прем’єр-ліги, все було чудово в цьому плані.

– Металург (Запоріжжя) поки не вражає своєю грою…

– Там багато футболістів занадто молодих, є й досвідчені, з якими я свого часу перетинався на футбольних полях. Перед грою вони мені говорили, в них все тільки починається, заплановано чимало позитивних зрушень в усіх напрямках. Молодий колектив, який будується навколо гравців рівня Каськова і Худченка. Якщо взяти гру запоріжців проти Руха (3:4), то вона видалася цікавою, спостерігати за її перебігом було задоволенням. До пропущених голів призвели необов’язкові помилки Металурга. Переконаний, у цієї команди все попереду. Сам факт того, що команда відродилася — вже викликає оптимізм.

– Матч з рідним Нікополем,який знаходиться знизу таблиці, чекаєте з нетерпінням?

– У нас в команді залишилося чимало футболістів, які минулого сезону разом з Інгульцем вже обпікалися. Ми поступалися і останній команді, і передостанній. Ми вже пройшли цю школу. Нас вже сьогодні починають налаштовували на те, що ми маємо виходити  в Нікополі на поле як на останню гру, битися до кінця. Незважаючи на те, що в нас змінився тренер, життя продовжується, будемо творити з ним нову історію.

Бліц:
• Я народився в Нікополі
• Вихованець ФК Електрометалург
• Мій перший тренер – Микола Анатолійович Гаман
• В європейських чемпіонатах вболіваю за Барселону
• Стежив і за кар’єрою «зубастика» Роналдо і насолоджувався його грою
• Моя футбольна мрія – підвищувати свою футбольну майстерність і показувати кращу гру.